Як вберегти себе і свою дитину від гострих кишкових інфекцій
Якщо взимку найчастіше говоримо про застуди, грип, ГРВІ, то літо – пік росту кишкових захворювань. Така ситуація не лише в Україні, а й у всіх розвинутих країнах. Саме кишкові інфекції з усіх інфекційних захворювань найчастіше турбують дітей та стосуються дорослих. І якщо людина "відбувається" лише проносом, блюванням і незначним підвищенням температури тіла, то можна вважати, що їй пощастило, бо до кишкових інфекцій належать і такі небезпечні недуги, як черевний тиф, дизентерія, харчові токсикоінфекції, сальмонельоз, ботулізм, гастроентероколіти, вірусні гепатити.
Шлях потрапляння збудників до людини – фекально-оральний та контактно-побутовий, тобто внаслідок споживання інфікованих харчових продуктів чи води з їжею, через брудні руки (хвороби брудних рук).
Спека створює дуже сприятливі умови для розмноження збудників кишкових інфекцій, тому влітку потрібно бути дуже обережними, купуючи продукти харчування на ринках. До того ж, у цю пору року люди більш вразливі до таких інфекцій через те, що більше відпочивають на природі, а під впливом сонячного випромінювання знижується реактогенність організму.
Що є джерелом інфекції
"Підхопити" винуватців кишкових хвороб можна з придбаного на ринку м’яса, яєць, води, сиру, молока, сметани, кондитерських виробів з кремом, які зберігаються без належного температурного режиму, та інших продуктів харчування. Джерелом інфекції може бути і хвора людина з вираженими клінічними проявами недуги або здоровий "носій". Саме такі носії і становлять небезпеку, оскільки ведуть активний спосіб життя, контактують зі здоровими людьми, працюють на підприємствах, які випускають харчові продукти. Джерелом інфекції можуть бути також хворі тварини та птахи. У цьому разі, людина може інфікуватися, якщо споживатиме м’ясо інфікованої тварини чи внаслідок порушення режиму забою, транспортування і зберігання туш. Загрожують хворобами й інфіковані яйця домашньої або водоплавної птиці, що пройшли недостатню термічну обробку. Це ж стосується різноманітних страв, виготовлених з інфікованих яєць. До небезпечних у сенсі інфікування збудниками гострих кишкових інфекцій можна віднести й молоко та молокопродукти.
Відрізнити "на око" небезпечні і безпечні продукти неможливо, бо наявність збудників не впливає на смакові властивості, вигляд їх також не змінюється. Проявитися хвороба в людини може як протягом кількох годин після споживання інфікованої їжі, так і через дві доби. У лікарнях хворі найчастіше припускають, що причина їхньої недуги – продукти харчування, придбані "з рук" на об’єктах стихійної торгівлі, на несанкціонованих ринках, їжа, яка не пройшла достатньої термічної обробки.
Більшість спалахів кишкових хвороб, які одночасно стосуються багатьох людей, виникають внаслідок недотримання санітарно-гігієнічних правил і термічного режиму обробки кулінарних виробів, залучення носіїв кишкових інфекцій до приготування страв на гостинах, урочистостях. Тому найчастіше влітку ми чуємо повідомлення про масові захворювання, спалахи кишкових інфекцій великої кількості людей на весіллях, забавах, випускних вечорах.
Як захиститися від кишкових "ворогів"
Перед приготуванням їжі та перед її споживанням обов’язково мийте руки з милом. Не забувайте мити руки після відвідування туалету, навчайте цьому дітей. Не споживайте м’ясні та молочні продукти, придбані на стихійних ринках, з рук приватних осіб, де немає жодного контролю якості продукції. Заборонено вживати сире молоко та самоквас.
Не використовуйте для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з незнайомих джерел водопостачання (ріки, озера, підземні джерела, поверхневі води). Для пиття і приготування їжі придатна вода з централізованих джерел водопостачання (після 7-10 хвилинного кип’ятіння ) та бутильована питна вода, яку можна придбати у магазинах.
Уважно оглядайте упаковки продуктів харчування, особлива увага – на терміни придатності. Краще не купити продукт взагалі, ніж придбати залежалий або прострочений.
Пам’ятайте, що, купуючи у торговельній мережі товар, споживачі мають право вимагати у продавця документи, які підтверджують якість і безпеку продукції.
Подорожуючи, не беріть в дорогу продукти, які швидко псуються: ковбасні, молочні, кулінарні, кондитерські вироби, багатокомпонентні м’ясні салати, паштети та інші продукти, що потребують охолодження при зберіганні. Зберігання готової страви без холодильника не повинно перевищувати двох годин. При кожному споживанні страву потрібно піддавати повторній термічній обробці. Не вживайте самі і не давайте дітям немиті фрукти та ягоди. Свіжі овочі, фрукти, ягоди перед вживанням спочатку вимийте теплою проточною водою, а потім обдайте окропом.
Соки, молочні суміші та каші для немовлят слід готувати зі свіжих продуктів, у чистому посуді безпосередньо перед вживанням. Знезаражуйте соски та пустушки кип’ятінням.
Не вживайте продукти харчування, якщо вони викликають найменші сумніви щодо якості.
Не їжте гриби, ягоди, трави чи інші рослини, якщо не впевнені, що вони їстівні. У туристичних мандрівках для миття посуду, рук використовуйте лише кип’ячену воду.
У лісі, на пляжі, на галявинах виключайте контакт продуктів з ґрунтом чи піском.
Знищуйте мух та захищайте від них харчові продукти. Утримуйте в належному стані свої садиби, двори, вбиральні.
При перших ознаках хвороби – негайно звертайтеся до лікаря. Жодного самолікування, бо це ризик для життя. Якщо захворів хтось у компанії – його необхідно ізолювати від решти коллективу.
Правила відмінного самопочуття в спеку
Здоровий організм і до холоду, і до спеки адаптується дуже добре. Більше того, він підказує, що ж потрібно робити, щоб під час спеки почуватися як риба у воді. Пригадайте, взимку ми, не замислюючись, п'ємо гарячі напої, адже організму так не вистачає тепла. А в спеку тіло просить води, нас переслідує невситима жага і надмірна пітливість. Саме так відбувається фізіологічна терморегуляція. Тому прислухайтеся до себе. Якщо ви хочете пити - пийте. Але пийте правильно.
Дорослій людині необхідно випивати за день 2-2,5 літра води, а дітям раннього віку -1,0-1,5 літра. Разом з потом організм втрачає не тільки рідину, а й мінеральні речовини. Тому перевагу варто віддавати вживанню столових мінеральних вод. Вони відновлюють втрати мікроелементів і ви не будете почуватися втомленим і розбитим. Також можна рекомендувати вживання морсів, компотів із свіжих ягід та фруктів, які особливо корисні для дітей.
Тепер мова про їжу. Згадайте, мрієте ви в спеку про тарілочку гарячого супу чи кружку гарячого чаю? Навряд чи. Влітку організму потрібно набагато менше енергії, тому апетит вгамовується, а повноцінні страви хочеться їсти тільки ввечері, коли стає прохолодно. Але це не привід перебиватися фаст-фудом і пломбіром (до речі, найкраще охолоджує не вершкове, а фруктове морозиво - заморожений лід).
Ідеальні для сніданку - каша або мюслі з сухофруктами. В обід можна побалувати себе фруктами або легким овочевим салатом. А про жирні страви, випічку і ковбасні вироби краще взагалі забути. Слід пам’ятати, що калорійні продукти потрібні тільки в прохолодну пору доби.
Влітку слід вживати свіжоприготовані страви. Їжа, що простояла кілька годин на спеці, не тільки втрачає смак, але і стає відмінним середовищем для розмноження хвороботворних бактерій. Усі види м'яса, яйця влітку слід піддавати ретельній термообробці. Навіть погано просмажений шашлик може стати причиною кишкового розладу. З метою безпеки слід відмовитися від магазинних тортів, суфле, безе, сирних мас тривалого зберігання. Овочі та фрукти слід ретельно мити.
Особливо обережними слід бути, якщо ризикнули харчуватися у фаст-фудах, шашличних та їдальнях. Там нерідко виявляють факти недотримання норм санітарії, тому влітку (а краще - взагалі) від подібної їжі варто відмовитися. Збираючись на відпочинок, заздалегідь потурбуйтеся про своє харчування. Якщо ви їдете в тропічні країни, краще не харчуватися у "вуличних" кафе і не дегустувати екстремальні страви місцевої кухні.
І не забувайте мити руки перед їжею. Якщо такої можливості немає, використовуйте спиртові дезінфікуючі спреї.
Профілактика дитячого травматизму в школі
За статистичними даними поширеність дитячого травматизму більша, ніж серед дорослих. Причини такого стану поляснюється тим, що діти дуже допитливі, намагаються активно пізнавати навколишній світ. Але при цьому життєвих навичок у них ще мало, і вони не завжди вміють реально оцінювати небезпеку ситуації та адекватно реагувати для запобігання негативних наслідків.
Найбільша кількість випадків травмування дітей припадає на вік 13-15 років. В цей час дитячий травматизм зумовлений не тільки природною цікавістю і рішучістю, але ще й бажанням покрасуватися перед ровесниками, бути не гірше, ніж інші, і проявляти безрозсудну сміливість.
Дитячий травматизм умовно можна розділити на п’ять типів залежно від місця, де дитина може отримати травму:
– побутовий (травми, які виникають вдома, у дворі, у дитячому садку);
– вуличний (в першу чергу транспортний, але також і не пов’язаний з транспортом);
– шкільний;
– спортивний;
– інший.
Шкільний травматизм діти отримують переважно на уроках фізкультури, трудового навчання, а також під час перерв, у класах, коридорах, пришкільній території.
Основними причинами шкільного травматизму є по перше відсутність контролю зі сторони вчителів за поведінкою учнів під час проведення уроку та перерв, по друге – недостатньо організована виховна робота.
При будь-яких видах дитячого травматизму дорослим, вчителям, необхідно дотримуватися двох основних вимог: необхідно чітко налагодити організацію навчального процесу і впроваджувати різні інформаційні форми санітарно-освітньо роботи.
Робота щодо профілактики дитячого травматизму повинна вестися у двох основних напрямках:
1) робота зі створення безпечного середовища перебування дітей у навчальному закладі;
2) гігієнічне навчання і виховання дітей, мета якого вироблення в них навичок безпечної поведінки в різних життєвих ситуаціях;
При цьому адміністрацією, медичним персоналом та вчителями навчального закладу здійснюється такий обсяг профілактичних заходів:
- Забезпечити пiдготовку школи, кабiнетiв, майстерень, спортзалу до початку нового навчального року. Забезпечити майстерні, кабінети обслуговуючих видів праці спецодягом, іншими засобами індивідуального захисту для працівників, учнів і вихованців навчального закладу;2
- Постiйно проводити iнструктажі з усiма працiвниками школи з питань техніки безпеки, виробничої санітарії і безпеки життєдіяльності та вимагати виконання встановлених вимог в навчальному закладі.
- 3.У шкiльних навчальних кабiнетах, майстернях, спортзалi необхідно мати iнструкцiї i розробленi заходи з технiки безпеки i протипожежної безпеки. Вести документацiю з питання дитячого травматизму.Дотримуватись режиму вологого прибирання, вимог до освiтлення i провiтрювання шкiльних примiщень.
- Щорічно проводити профiлактичнi медогляди учнiв, виявляти учнiв, якi мають вiдхилення у здоров’я, з метою створення їм нормальних умов для навчання, здійснювати розподiл учнiв за медичними групами для занять фiзкультурою. Заняття фізвиховання проводити пiд контролем медичного персоналу.
- Проводити колективні та індивідуальні бесiди з батьками та учнями щодо дотримання правил поведiнки на уроках трудового навчання, фізкультури, попередження усiх видiв дитячого травматизму в навчальних приміщеннях та на території школи тощо.
- Провести шкiльнi конкурси учнiвських творiв, малюнків, газет щодо безпеки життєдіяльності та попередження усiх видiв дитячого травматизму.
Безпека дитини на дорозі та у транспорті
При виході з будинку:
- Якщо біля під’їзду будинку можливий рух транспортних засобів, відразу зверніть на це увагу дитини і разом подивіться, чи не наближається до вас автомобіль, мотоцикл, мопед, велосипед;
- Якщо біля під’їзду стоять транспортні засоби або ростуть дерева, що закривають огляд, призупиніть свій рух і озирніться: чи немає за перешкодою небезпеки.
Коли рухаєтесь тротуаром:
- Дотримуйтеся правого боку тротуару;
- Не ведіть дитину по краю тротуару: дорослий повинен перебувати з боку проїжджої частини;
- Маленька дитина має йти поруч з дорослим, міцно тримаючись за руку;
- Привчите дитину, йдучи по тротуару, уважно спостерігати за виїздом з двору або з території підприємства;
- Роз’ясніть дітям, що закидання проїзної частини (камінням, склом) і пошкодження дорожніх знаків можуть призвести до нещасного випадку;
- Не привчайте дітей виходити на проїжджу частину, коляски та санки з дітьми везіть тільки по тротуару.
- При пересуванні групи дітей навчайте їх іти в парі, виконуючи всі вказівки дорослих, які супроводжують групу.
Готуючись перейти дорогу:
- Зупиніться або сповільніть рух, огляньте проїзну частину;
- Залучайте дитину до спостереження за обстановкою на дорозі;
- Підкреслюйте свої рухи: поворот голови для огляду вулиці, зупинку для огляду дороги, зупинку для пропуску автомобілів;
- Навчайте дитину розрізняти транспортні засоби, що наближаються;
- Не стійте з дитиною на краю тротуару, так як при проїзді транспортний засіб може зачепити, збити, наїхати задніми колесами;
- Зверніть увагу дитини на транспортний засіб, що готується до повороту, розкажіть про сигнали покажчиків повороту в автомобіля та в рухах мотоцикліста й велосипедиста;
- Неодноразово показуйте дитині, як транспортний засіб зупиняється біля переходу, як воно рухається за інерцією.
При переході проїзної частини:
- Переходіть дорогу лише по пішохідних переходах або на перехрестях – по лінії тротуару, інакше дитина звикне переходити де доведеться;
- Йдіть тільки на зелений сигнал світлофора: дитина повинна звикнути, що на червоний і жовтий сигнали не переходять, навіть якщо немає транспорту;
- Виходячи на проїжджу частину, перестаньте говорити; дитина повинна засвоїти, що при переході дороги розмови зайві;
- Не поспішайте і не біжіть; переходите дорогу завжди розміреним кроком;
- Не переходіть дорогу навскоси, підкреслюйте і показуйте дитині щоразу, що йдете суворо поперек вулиці. Дитині потрібно пояснити, що це робиться для кращого спостереження за автомототранспортними засобами;
- Не виходьте на проїжджу частину із-за транспортного засобу або з-за кущів, не оглянувши попередньо вулицю, і привчайте дитину робити так само;
- Не поспішайте перейти дорогу, якщо на іншій стороні ви побачили друзів, родичів, знайомих, потрібний автобус або тролейбус. Не поспішайте і не біжіть до них, і донесіть до дитини, що це небезпечно;
- Не починайте переходити вулицю, по якій рідко проїжджає транспорт, не подивившись навколо. Поясніть дитині, що автомобілі можуть несподівано виїхати з провулка, з двору будинку;
- При переході проїзної частини по нерегульованому переходу в групі людей Ваша дитина уважно стежити за початком руху транспорту, інакше дитина може звикнути при переході слідувати за супутниками, копіюючи їх поведінку, не спостерігаючи за рухом транспорту.
При посадці і висадці з громадського транспорту (автобуса, тролейбуса, трамвая і таксі):
- Виходьте попереду дитини; маленька дитина може впасти, дитина постарше може вибігти з-за нерухомого транспорту на проїзну частину;
- Підходьте для посадки до дверей транспортного засобу лише після повної його зупинки. Дитина, як і доросла людина, може оступитися і потрапити під колеса;
- Не сідайте в громадський транспорт (тролейбус, автобус) в останній момент при його відправленні – може притиснути дверима. Особливу небезпеку становлять передні двері, тому що можна потрапити під колеса транспортного засобу;
- Навчіть дитину бути уважним у зоні зупинки – це небезпечне місце для дитини: автобус, що стоїть, скорочує огляд дороги в цій зоні, крім того, пішоходи тут часто поспішають і можуть випадково виштовхнути дитину на проїжджу частину.
При очікуванні громадського транспорту:
- Стійте разом з дітьми тільки на посадкових майданчиках, а при їх відсутності – на тротуарі або узбіччі.
Коли автомобіль рухається:
- Привчайте дітей молодшого шкільного віку сидіти в автомобілі тільки на задньому сидінні, не дозволяйте сидіти поруч з водієм, якщо переднє сидіння не обладнане спеціальним дитячим сидінням. Дитяче автокрісло необхідно і на задньому сидінні, однак багато батьків зневажають ці рекомендації по безпеці. Поясніть дитині, що при різкій зупинці або зіткненні сила інерції кидає дитину вперед, і він ударяється об вітрове скло або переднью панель; цього досить, щоб дитина загинула або була сильно поранена;
- Не дозволяйте малолітній дитині під час руху стояти на задньому сидінні: при зіткненні або раптовій зупинці вона може перелетіти через спинку сидіння і вдаритися об лобове скло або передню ппанель;
- Дитина повинна бути привчена до того, що першим з автомобіля виходить батько (мати), щоб допомогти зійти дитині і довести її до переходу або перехрестя;
- Не дозволяйте дітям перебувати в автомобілі без нагляду;
- Дитина повинна зн
